Сагайдачний: 4 століття військової слави

Громадське радіо
  • 0.0 (0)
  • News
  • Updated Monthly

Чи чули ви колись українську мову XVII століття? А українську поезію? У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування пам’яті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. А ми на Громадському радіо разом з очільником гурту «Хорея Козацька», лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — молодшим сержантом Збройних сил України, дослідником та виконавцем давньої української музики Тарасом Компаніченком у 2023 році ці вірші озвучили. Для глибшого розуміння контексту ведучий та нині також солдат ЗСУ Василь Шандро записав кілька розмов із фахівцями про Сагайдачного та епоху, в яку він жив. «Сагайдачний: 4 століття військової слави» створений за підтримки Українського культурного фонду у межах реалізації гранту «400 років поезії і військової слави: «Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного». Автор ілюстрації — Богдан Гдаль. Запис Сагайдачний: 4 століття військової слави спершу з'явиться на Громадське радіо.

  1. 11/15/2023

    Тарас Компаніченко: Ті, хто забороняли нам говорити рідною мовою, є ворогами, а ті, хто відроджували це право — соратниками

    Осягнути тяглість поколінь і розвиток української мови дозволяють писемні пам’ятки, починаючи з графіті Софії Київської, через епістолярну спадщину, універсали гетьманів, судові акти, поезію і драматургію аж до сучасних днів. Як тоді шанували загиблих воїнів, так і зараз, до наших днів дійшли видозмінені традиції й ритуали поховання. Що можуть взяти сучасні українці з книжки, написаної 400 років тому?  Запис Тарас Компаніченко: Ті, хто забороняли нам говорити рідною мовою, є ворогами, а ті, хто відроджували це право — соратниками спершу з'явиться на Громадське радіо.

  2. 11/15/2023

    «Золотая вольность» — найвища цінність шляхетського населення на українських теренах XVII століття. Розмова з Тарасом Компаніченком

    На території Речі Посполитої у XVII столітті жив народ, який хотів здобути власну політичну суб’єктність. Він мав свою шляхту, добре знався на античній літературі й міфології, військовій справі та готовий був відстоювати власні переконання на полі бою. Про все це ми дізнаємося з книжки «Вірші на жалосний погреб зацного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», написаної 400 років тому. Цей народ — українці та українки, які після 24 лютого 2022 року змушені вкотре доводити світові своє право на існування.  Запис «Золотая вольность» — найвища цінність шляхетського населення на українських теренах XVII століття. Розмова з Тарасом Компаніченком спершу з'явиться на Громадське радіо.

  3. 11/10/2023

    Дехто хоче, щоб українці на початку XVII ст. говорили мовою, якою спілкуємося нині — Тарас Компаніченко

    Слухаючи поезію XVII століття, нам легко дофантазувати значення слів, подібних за звучанням до сучасних. Так «потреба цісарська» — насправді не якесь побажання імператора, а «сутичка». Спробуйте послухати поезії Касіяна Саковича і збагнути, скільки відсотків тексту ви зможете зрозуміти. Чи готові ви кинути виклик собі та спробувати збагнути поезію, написану 400 років тому? Запис Дехто хоче, щоб українці на початку XVII ст. говорили мовою, якою спілкуємося нині — Тарас Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.

  4. 11/09/2023

    Максим Яременко: Лише той, хто регресує і послуговується ідеологією XIX століття щодо сучасних подій, може вважати, що розвиток нації — це н

    Якою мовою розмовляли українці та українки у XVI-XVII століттях, які мали історичні і культурні погляди, кому і навіщо платили «куницю» та чим були небезпечні столичні шинки того часу? Запис Максим Яременко: Лише той, хто регресує і послуговується ідеологією XIX століття щодо сучасних подій, може вважати, що розвиток нації — це ненормально спершу з'явиться на Громадське радіо.

  5. 11/09/2023

    Релігія, освіта, книгодрукування: яким було інтелектуальне життя Києва чотири століття тому

    Набувати знання, бо це є ознакою доброго шляхетного виховання, у XVI-XVII столітті стає нормою, а саме уявлення про знання і навчання як певну цінність поширюється і зростає, каже історик Максим Яременко. Запис Релігія, освіта, книгодрукування: яким було інтелектуальне життя Києва чотири століття тому спершу з'явиться на Громадське радіо.

  6. 11/08/2023

    Україна — справжня спадкоємиця Київської Русі — історик Віктор Брехуненко

    Розмова з істориком про роль гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у формуванні української держави. Запис Україна — справжня спадкоємиця Київської Русі — історик Віктор Брехуненко спершу з'явиться на Громадське радіо.

  7. 11/08/2023

    Сучасна російсько-українська війна нам показує, що людей, котрі воюють, треба наділити винятковими правами й привілеями — історик Віктор

    Розмова з істориком про зачатки формування національної ідентичності на зламі XVI-XVII століть та роль гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у формуванні української держави. Запис Сучасна російсько-українська війна нам показує, що людей, котрі воюють, треба наділити винятковими правами й привілеями — історик Віктор Брехуненко спершу з'явиться на Громадське радіо.

  8. 11/03/2023

    «Не викупився Крезус од неї багатством, і не оборонився їй Ксерксес воїнством». Епілог віршів на погреб Сагайдачного читає Компаніченко

    У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші. Запис «Не викупився Крезус од неї багатством, і не оборонився їй Ксерксес воїнством». Епілог віршів на погреб Сагайдачного читає Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.

See All (28)

About

Чи чули ви колись українську мову XVII століття? А українську поезію? У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування пам’яті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. А ми на Громадському радіо разом з очільником гурту «Хорея Козацька», лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — молодшим сержантом Збройних сил України, дослідником та виконавцем давньої української музики Тарасом Компаніченком у 2023 році ці вірші озвучили. Для глибшого розуміння контексту ведучий та нині також солдат ЗСУ Василь Шандро записав кілька розмов із фахівцями про Сагайдачного та епоху, в яку він жив. «Сагайдачний: 4 століття військової слави» створений за підтримки Українського культурного фонду у межах реалізації гранту «400 років поезії і військової слави: «Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного». Автор ілюстрації — Богдан Гдаль. Запис Сагайдачний: 4 століття військової слави спершу з'явиться на Громадське радіо.

Information