Меморіалізація війни

Накипіло

Що таке «культура національної пам’яті» й чому ми тільки на етапі її створення? Як українцям позбутися совєцьких традицій ушановування? Як ми меморіалізуємо російсько-українську війну? Для чого нам уніфіковані ритуали поховання військовослужбовців? Які сьогодення і перспектива військових кладовищ в Україні? Про що для нас хвилина мовчання?

  1. 2d ago

    (НЕ)ПОЧУТІ: історії військових, які створювали музику

    У цьому епізоді говорили про роботу з пам’яттю через призму життя, а не тільки смерті. Команда Радіо «Накипіло» запустила проєкт «(Не)почуті». Це цифровий меморіал та архів на сайті радіостанції, де зібрано історії життя і творчість людей, яких забрала російсько-українська війна. Як повернути доробок музикантів, які стали до лав Сил оборони й загинули, у сучасний культурний простір і захистити його від забуття? Як урятувати їхні пісні, голоси, незавершені мрії та творчі пошуки, щоб майбутні покоління могли слухати, досліджувати й переосмислювати спадщину полеглих митців?

    31 min

  2. May 12

    Між гідністю і некрокітчем: які військові цвинтарі ми створюємо

    У цьому епізоді досліджували українську традицію військової некрополістики, на яку ми можемо й маємо спиратися, створюючи сучасні військові кладовища. Поговорили про спроби повернути Україні власну традицію військового вшанування, майже знищену совєцькою епохою. Адже українську культуру пам’яті витіснено або спрощено до набору шаблонних форм, де головними стали патос, масивність, темний граніт і культ скорботи. Натомість історична українська традиція військової некрополістики була значно стриманішою, структурованішою, сенсовнішою і будувалася не тільки навколо смерті, але й навколо гідності, честі та пошани. Сьогодні говорили з Іваном Щурком — архітектором, дослідником військової некрополістики, співзасновником ініціативи «Незнаному воякови» й одним із тих фахівців, які ініціюють розмову про культуру пам’яті в Україні. Багато років пан Іван досліджує і відновлює поховання українських військовиків — від вояків УНР та УГА до сучасних меморіальних просторів, — а також аналізує, як архітектура пам’яті формує ставлення суспільства до смерті, армії та власної історії. Те, як ми ховаємо своїх військових, який вигляд мають меморіали, які символи використовуємо та які сенси вкладаємо в ці місця, — усе це впливає на те, як наступні покоління сприйматимуть війну, утрату й саму державу. Тож важливо не скотитися у хаотичну постсовєцьку естетику, де пам’ять перетворюється на візуальний шум або некрокітч, а повернутися до світлої української традиції ушанування.

    39 min

  3. Apr 22

    Прощання з прапором: як ми утилізуємо пошкоджені державні стяги

    Сьогодні на секторах військових поховань майорять десятки тисяч синьо-жовтих прапорів. Нині стяг — це не тільки державний символ, але й болюче свідчення загибелі конкретної людини за свою країну. Тож перед нами постає питання, що робити з прапорами, коли вони зношуються чи втрачають вигляд під дією часу. Поки що це питання залишається у зоні невизначеності. Держава ще не встановила єдиних норм прощання з прапором та його утилізації, тому громади, родини загиблих, активісти й історики самотужки шукають гідні рішення. Адже ставлення до прапора сьогодні — це не стільки про протокол, скільки про нашу культуру пам’яті. У новому епізоді подкасту «Меморіалізація війни» разом з експертами з’ясовували, як гідно прощатися з прапорами, які відслужили країні, та як екологічно утилізувати таку кількість зношених стягів. Також говорили про локальні спроби сформувати таку традицію і що й кому наразі потрібно зробити, щоб в Україні з’явилися єдиний церемоніал і чітка законодавчо врегульована процедура.

    33 min

  4. Apr 14

    Провідна неділя, Проводи, Гробки — жива традиція чи минувшина?

    Проводи, Провідна неділя, Гробки, Могилки, Діди — це різні назви днів ушанування померлих предків, які поширені по всій Україні. Це дні, коли родини відвідують кладовища, щоби згадати померлих родичів і символічно розділити з ними обід. Щовесни люди приходять до могил рідних, приносять їжу та напої, застеляють столи просто біля поховань, спілкуються, моляться і згадують. Сьогодні цей ритуал може здаватися незвичним або навіть недоречним, але насправді це давня українська практика вшанування предків, глибоко вкорінена в культурі пам’яті, переконаний дослідник і військовослужбовець Олександр Лютий. Він уважає, що традиція інколи викликає упередження через утрату розуміння її первісного сенсу та спрощення під впливом церкви й совєцького періоду. Тож звідки походить традиція ушанування померлих під час поминальних днів, як вона трансформувалася під впливом різних ідеологій, а також чому відвідування могил і збереження зв’язку з померлими родичами важливі для нас сьогодні, у стані війни, — з’ясовували в новому епізоді подкасту «Меморіалізація війни».

    28 min

  5. Mar 25

    Дієві ініціативи пам’яті: як працює премія Memorial

    У цьому епізоді говорили про премію Memorial Action Award, яку цьогоріч заснувала платформа пам’яті «Меморіал», нагородивши відзнаками активістів та організації за перетворення пам’яті на дію. Цю нагороду отримали 11 ініціатив, спрямованих на вшанування пам’яті захисників України, підтримку їхніх родин і розвиток культури пам’яті в суспільстві. Це як загальнонаціональні події, так і невеликі локальні ініціативи громадського сектору. Співзасновниця «Меморіалу» Гаяне Авакян розповіла про відбір, процес оцінювання і мету створення цієї нагороди для українського суспільства й міжнародної спільноти. Роботу над премією підтримав Documenting Ukraine — проєкт Інституту гуманітарних наук (Institute for Human Sciences, IWM) у Відні.

    27 min

  6. Mar 19

    Етичне вшанування і бізнес

    У цьому епізоді подкасту «Меморіалізація війни» говорили про соціальну відповідальність та адаптивність як основу успішного бізнесу в умовах війни, а також про етичне вшанування полеглих захисників на прикладі акції «Стіл пам’яті», яка набула популярності в Україні за роки широкомасштабної війни росії. Міркували про ці питання з Катериною Даценко, співзасновницею громадської організації «Вшануй», і Марією Грабар, ініціаторкою загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті» та засновницею благодійної організації «Благодійний фонд імені Іллі Грабаря». Це важлива розмова про наше майбутнє з готовністю залучатись і гідно вшановувати й пам’ятати своїх людей.

    33 min

  7. 10/28/2025

    Пам’ятники жінкам-військовичкам у новій культурі пам’яті

    Команда платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» разом із колегами з руху Veteranka дослідила, які є меморіали, що увічнюють пам’ять жінок-військовичок у світі, та які сенси вони мали за різних часів. Тож у цьому епізоді подкасту «Меморіалізація війни» разом зі співзасновницею і кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», докторкою філософських наук і професоркою Київської школи економіки Оксаною Довгополовою говорили про те, у який спосіб світ ушановує жінок, що воювали, і чому їхня присутність у культурі пам’яті досі залишається майже невидимою. Розбиралися із совєцьким спадком в українській мілітарній культурі вшанування, говорили про формування нових актуальних для сьогодення ідей та наративів в увічненні геройок і намагалися зазирнути в майбутнє.

    30 min

  8. 08/29/2025

    Збереження пам’яті — це відповідальність усіх

    Двадцять першого серпня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Документ уперше на законодавчому рівні закріплює поняття «державна політика національної пам’яті», визначає відповідальність органів влади та створює правові межі для меморіалізації, збереження культурної спадщини й захисту державної мови. За словами історика й працівника Українського інституту національної пам’яті Івана Стичинського, поява такого закону була нагальною ще із 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення. Водночас він наголосив: сам закон — це тільки рамка, а пам’ять живе тоді, коли її створюють люди. «Збереження пам’яті — це спільна відповідальність. Не тільки держави, але й громад, активістів і сімей загиблих. Бо меморіал не має сенсу, якщо до нього ніхто не приходить», — сказав історик. Документ визначає і офіційну назву війни: «війна за незалежність України». Також він передбачає обов’язкове розроблення державної стратегії пам’яті, нові правила меморіалізації та посилює деколонізаційні процеси. Проте, наголосив Стичинський, питання пам’яті неможливо розв’язати одним законом. Це довгий шлях — від тимчасових банерних меморіалів до архітектурних конкурсів і національних меморіалів. І головне — щоб цей шлях ми проходили разом.

    30 min
See All (26)

About

Що таке «культура національної пам’яті» й чому ми тільки на етапі її створення? Як українцям позбутися совєцьких традицій ушановування? Як ми меморіалізуємо російсько-українську війну? Для чого нам уніфіковані ритуали поховання військовослужбовців? Які сьогодення і перспектива військових кладовищ в Україні? Про що для нас хвилина мовчання?

Information

More From Накипіло