Орден Будяка

Ira Malyshko

This podcast is based on a book about a region that no longer exists. I set out to recover the past of Eastern Ukraine, but instead found myself preserving a present that was disappearing before my eyes. After 2022, this world was largely destroyed by the war in Ukraine. The book is built on my diaries, written in real time from 2017 to February 24, 2022 - a record of a place, its people, and a life that is now gone.

  1. 3d ago

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 3. Часть 1

    In Amsterdam's portThere are sailors singingThe dreams that haunt themBy Amsterdam's seashoreIn Amsterdam's portThere are sailors sleepingLike bannersAlong the gloomy seasideIn Amsterdam's portThere are sailors dyingFull of beers and dramasSince the very first gleamsBut in Amsterdam's portThere are sailors getting to lifeIn the thick heatOf the ocean's tiredness I don’t know why, but whenever I wandered endlessly through the streets of Mariupol-Italiiska, Hretska, Heorhiivska, and Torhova - the translation of Jacques Brel’s “Amsterdam” played on a constant loop in my head. *** В амстердамськім портуМоряки заспіваютьПро мрії, що вмирають,Щойно вийдуть в порту. В амстердамськім портуМоряки задрімають,Похитнувшись на ходу,Як гнилі вже палі. В амстердамськім портуМоряки умирають,Пиво й драми змішавши,На світанню порту. А в амстердамськім портуМоряки знов зродяться,Щоб у чаді купатись,В океанськім маренні. Не знаю чому, але щоразу, коли я намотувала кола вулицями Маріуполя - Італійською, Грецькою, Георгіївською та Торговою, - у моїй голові без упину звучав переклад пісні Жака Бреля «Амстердам». *** В амстердамском порту  Моряки распевают  О мечтах, что растают  На подходе к порту.  В амстердамском порту  Моряки засыпают  Повалясь на ходу  Как подгнившие сваи.  В амстердамском порту  Моряки умирают  Драмы с пивом смешав,  Когда лишь светает.  Но в амстердамском порту  Моряки вновь родятся  В душном смоге купаться  В океанном бреду Не знаю почему, но всякий раз, когда я наматывала круги по улицам Мариуполя - Итальянской, Греческой, Георгиевской и Торговой, - в моей голове нон-стопом звучал перевод песни Жака Бреля «Амстердам».

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 3. Часть 1
  2. Aug 14

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 2. Часть 2

    This is a map from the Mariupol Museum of Folk Life and Ethnography at 55 Heorhiivska Street. The museum no longer exists; the building now houses the A. A. Zhdanov Museum, a branch of the St Petersburg State Memorial Museum of the Defense and Siege of Leningrad. The conversation in the episode takes place in the main building of the Mariupol Museum of Local History at 20 Heorhiivska Street, which was destroyed in 2022. The episode turned out to be a long one. I considered shortening it but ultimately decided to leave it as it is, because the Byzantine sacred objects, the fate of Metropolitan Ignatius, the multinational and multilingual Azov region, and the boundary along the Kalmius River between the Zaporozhian and Don Cossacks are all part of the complex and intertwined history of Mariupol and its surroundings. *** Це карта з Маріупольського музею народного побуту та етнографії на Георгіївській, 55. Після 2022 року музею більше немає, тепер там музей А. А. Жданова - філія петербурзького Державного меморіального музею оборони і блокади Ленінграда. Сама розмова в епізоді відбувається в головній будівлі краєзнавчого музею (Георгіївська, 20), яку 2022 року було зруйновано. Епізод вийшов великим, я думала його скоротити, а потім вирішила залишити як є, тому що і візантійські святині, і доля митрополита Ігнатія, і багатонаціональне, багатомовне Приазов’я, і кордон по річці Кальміус між запорожцями та донцями - усе це складна й переплетена історія Маріуполя та його околиць. *** Это карта из Мариупольского музея народного быта и этнографии на Георгиевской, 55. После 2022 года музея больше нет, там сейчас музей А. А. Жданова - филиал петербургского Государственного мемориального музея обороны и блокады Ленинграда. Сам разговор из эпизода происходит в главном здании краеведческого музея (Георгиевская 20), которое в 2022 году было разрушено. Эпизод получился большой, я думала его сократить, а потом решила оставить как есть, потому что и византийские святыни, и судьба митрополита Игнатия, и многонациональное, многоязычное Приазовье, и граница по реке Кальмиус между запорожцами и донцами - всt это сложная и переплетенная история Мариуполя и его окрестностей.

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 2. Часть 2
  3. Aug 11

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 2. Часть 1

    There is a very concise and very frightening expression in English - never ever: never again. This episode is about never ever. Because even the simplest and most familiar things, or so it would seem - the Kyiv-Mariupol train, the Tourist Hotel, the Mariupol Drama Theatre, the Izba club housed in the former home of the lawyer Yuriev, the Mariupol Museum of Local History, Hretska and Heorhiivska Streets - have already become history. The former home of the lawyer Yuriev, the museum, the railway station, the theatre, and even Hretska and Heorhiivska Streets themselves - all of this is now never ever. *** В англійській мові є дуже лаконічний і дуже страшний вислів - never ever: ніколи більше. Цей епізод - про never ever. Тому що навіть, здавалося б, найпростіші й найзвичніші речі - потяг Київ - Маріуполь, готель «Турист», Маріупольський драмтеатр, клуб «Ізба», розташований у колишньому будинку адвоката Юр’єва, краєзнавчий музей Маріупольщини, вулиці Грецька та Георгіївська - уже історія. І колишній будинок адвоката Юр’єва, і краєзнавчий музей, і вокзал, і театр, і навіть самі вулиці Грецька та Георгіївська - усе це тепер never ever. *** В английском есть очень лаконичное и очень страшное выражение - never ever: никогда больше. Этот эпизод - о never ever. Потому что даже, казалось бы, самые простые и привычные вещи - поезд Киев - Мариуполь, гостиница «Турист», Мариупольский драмтеатр, клуб «Изба», расположенный в бывшем доме адвоката Юрьева, краеведческий музей Мариуполья, улицы Греческая и Георгиевская - уже история. И бывший дом адвоката Юрьева, и краеведческий музей, и вокзал, и театр, и даже сами улицы Греческая и Георгиевская - всё это теперь never ever.

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 2. Часть 1
  4. Aug 6

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 1. Часть 1

    The second season is devoted to Mariupol and its surroundings. It is especially dear to me: after 2014, after the occupation of Donetsk, Mariupol became what the Germans would call my Ersatzheimat-a substitute for home. This city, this sea, these people will forever remain a part of me-not only because Rumeí Greek blood runs through my veins, but because all of it is deeply, personally mine. And what was mine was taken away from me. The episode features an excerpt from Epirotica Mirologi, from the album A Lament for Epirus 1926-1928- the first collection of recordings by Greek folk violinist Alexis Zoumbas. The recordings were restored and released by TMR in 2019. And a Rumeí song recorded in the settlement of Yalta, Manhush district, Donetsk region, Ukraine. The recording was made in 2019. *** Другий сезон присвячений Маріуполю та його околицям. Він мені особливо дорогий: після 2014 року, після окупації Донецька, Маріуполь став для мене, як сказали б німці, Ersatzheimat - заміною рідного дому. Це місто, це море, ці люди - назавжди частина мене. І не лише тому, що в мені тече румейська кров, а тому, що все це - глибоко, особисто моє. І це моє в мене відібрали. В епізоді звучить уривок із композиції Epirotica Mirologi з альбому A Lament for Epirus 1926–1928 - першого зібрання записів грецького народного скрипаля Алексіса Зумбаса. Записи були відновлені та випущені лейблом TMR у 2019 році. І румейська пісня, записана в смт Ялта Мангушського району Донецької області України. Запис було зроблено у 2019 році. *** Второй сезон посвящен Мариуполю и его окресностям. Мне он особ дорог, после 2014, после оккупации Донецка, Мариуполь стал для меня, как бы сказали немцы - Ersatzheimat, заменителем родного дома. Этот город, это море, эти люди - часть меня навсегда, и не только потому что во мне течет румейская кровь, потому что это все лично мое, и это мое у меня отняли. В эпизоде звучит отрывок из Epirotica Mirologi из альбома A Lament for Epirus 1926–1928 - первого собрания записей греческого народного скрипача Алексиса Зумбаса. Записи восстановлены и выпущены лейблом TMR в 2019 году.И румейская песня, записанная в сгт Ялта Мангушского района Донецкой области Укрианы. Запись сделана в 2019 году

    Орден Будяка. Сезон 2. Эпизод 1. Часть 1
  5. Jul 28

    Орден Будяка. Сезон 1. Эпизод 6. Часть 3

    When I was writing this book-before the full-scale war-I instinctively titled the chapter about Huliaipole and Makhno “The Order of the Thistle”, drawing an analogy with Scotland's Order of the Thistle. Just as instinctively, I adopted its motto—the motto of one of Europe's oldest and most distinguished orders: “No one provokes me with impunity” (Nemo me impune lacessit). At the time, it seemed to me that those words simply hung in the air over Huliaipole. *** Коли я писала цю книгу, а було це ще до великої війни, я абсолютно інтуїтивно назвала розділ про Гуляйполе й Махна «Орден Будяка» - за аналогією зі шотландським Орденом Чортополоху. Так само інтуїтивно я взяла і його девіз - девіз найшляхетнішого з найшляхетніших орденів Європи: «Ніхто не торкнеться нас безкарно» (Nemo me impune lacessit). Тоді мені здавалося, що ці слова просто витали в повітрі Гуляйполя. *** Когда я писала эту книгу, а было это еще до большой войны, я совершенно интуитивно назвала главу о Гуляйполе и Махно «Орден Будяка» — по аналогии с шотландским Орденом Чертополоха. И столь же интуитивно взяла его девиз девиз благороднейшего из благороднейших орденов Европы: «Никто не тронет нас безнаказанно» - Nemo me impune lacessit. Тогда мне казалось, что эти слова просто витали в воздухе Гуляйполя

    Орден Будяка. Сезон 1. Эпизод 6. Часть 3
  6. Jul 27

    Орден Будяка. Сезон 1. Эпизод 6. Часть 2

    When I was recording this episode about Huliaipole in the time of Batko Makhno, the words “Всі хлопці загинули” (“All the boys were killed”), “Які хлопці були, як в ідею вірили” (“What fine young men they were, how deeply they believed in the idea”), “Ця війна - ось тут” (“This war is right here”), and “Знову влада перемінилася” (“The власти changed once again”) suddenly stopped sounding like voices from the past. For a brief moment, I lost my sense of time, and it felt as though this podcast was about us- about our own time. I am often criticized for the density of my writing. But today, when Huliaipole lies in ruins, and when almost all of eastern Ukraine has been reduced to ruins, I find myself wishing this text were even denser. Because every word that preserves memory has meaning. *** Коли я записувала цей епізод про Гуляйполе часів батька Махна, слова «Всі хлопці загинули», «Які хлопці були, як в ідею вірили», «Ця війна - ось тут», «Знову влада перемінилася» раптом перестали бути голосами з минулого. На якусь мить я загубилася в часі, і мені здалося, що цей подкаст - про нас, про наш час. Мене часто критикують за щільність тексту. Але сьогодні, коли від Гуляйполя залишилися руїни, коли майже весь схід України лежить у руїнах, я, навпаки, шкодую, що цей текст не став іще щільнішим. Бо кожне слово, що зберегло пам'ять, має сенс. *** Когда я записывала этот эпизод о Гуляйполе времен батьки Махно, слова «Всі хлопці загинули», «Які хлопці були, як в ідею вірили», «Ця війна - ось тут», «Знову влада перемінилася» вдруг перестали быть голосами из прошлого. На какое-то мгновение я потерялась во времени, и мне показалось, что этот подкаст - о нас, о нашем времени.Меня часто критикуют за плотность текста. Но сегодня, когда от Гуляйполя остались руины, когда в руинах лежит почти весь восток Украины, я, наоборот, жалею, что этот текст не стал еще плотнее.Потому что каждое слово, сохранившее память, имеет смысл.

    Орден Будяка. Сезон 1. Эпизод 6. Часть 2

About

This podcast is based on a book about a region that no longer exists. I set out to recover the past of Eastern Ukraine, but instead found myself preserving a present that was disappearing before my eyes. After 2022, this world was largely destroyed by the war in Ukraine. The book is built on my diaries, written in real time from 2017 to February 24, 2022 - a record of a place, its people, and a life that is now gone.