Це було вже

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

  1. Фінляндизація: порятунок чи пастка? Уроки для України

    2 DIC

    Фінляндизація: порятунок чи пастка? Уроки для України

    30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"

    51 min
  2. Польський король на троні і козаки у Кремлі. Смутні часи для Московії

    24 NOV

    Польський король на троні і козаки у Кремлі. Смутні часи для Московії

    Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула?  Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною?  Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

    35 min
  3. Чому українці втратили Львів? Листопадовий зрив 1918 року

    4 NOV

    Чому українці втратили Львів? Листопадовий зрив 1918 року

    1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

    49 min
  4. Зрадник чи популіст? Іван Брюховецький і доба Руїни»

    20 OCT

    Зрадник чи популіст? Іван Брюховецький і доба Руїни»

    Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький –  гетьман, який уперше  відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади.  Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади?  Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

    49 min

Información

Як перетинаються минуле та сучасне — у програмі про історію з Віталієм Ляскою

Más de Radio NV

Quizá también te guste