Локальна історія

localhistory group
  • 5.0 (20)
  • History
  • Weekly

Інтерв'ю про українську історію. Те, що не потрапило до шкільних підручників чи університетських курсів. Від палеоліту до сучасності.

  1. 1d ago

    Початки Запоріжжя: ким були засновники, хто населяв, чим торгували || За порогами

    Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю? Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними. Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті! Важливі моменти: 00:00 Вступ 00:27 Гість Павло Кравчук 01:45 Версії заснування Запоріжжя 05:00 Х століття – звідки ця згадка? 15:10 Засновники міста – хто це? 20:00 Переселення людей з Гетьманщини 22:00 Чому запорожців не було серед засновників? 24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя? 27:00 Хто сформував громаду міста 31:29 Офіційного поселення не існувало до 1785 33:40 Як поселення перетворилося в місто 34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сіль Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u... Команда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска Зйомка та монтаж – Захар Батченко Звукове оформлення – Яна Шпачинська Диктор – Павло Нечитайло Візуальне оформлення – Анастасія Старко Продюсування – Аліна Брода Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

    Початки Запоріжжя: ким були засновники, хто населяв, чим торгували || За порогами

  2. 5d ago

    Східної Європи більше немає? Як імперії стерли наше минуле. Ми шукаємо правду | Нащо читати

    Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті. Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий світ наших предків. Про трагедію, коли багаторічний сусід раптом стає ворогом, і про те, чому без вивчення історії тих, хто поруч, ми ніколи не зрозуміємо власної ідентичності. Де наш справжній дім і чи зможемо ми повернути втрачену Європу? 📌 Важливі моменти: 00:00 - Вступ. Новий погляд на нашу історію через книжки 01:13 - Східна Європа — це вже минуле? Чому Польща і Чехія відхрещуються від Сходу 04:30 - "Винайдення Східної Європи": де насправді проходила межа цивілізацій? 08:30 - Україна як частина Центрально-Східної Європи: пошук свого місця 09:20 - Шокуюча географія: кому підпорядковувались українські землі у XV столітті? 11:40 - Інтимна історія поколінь: як велика політика ламала долі простих сімей 15:10 - Трагедія XX століття: як війни створили мононаціональні держави 20:00 - Чому ми не знаємо своїх сусідів? Проблема української історіографії 24:00 - Угорський та словацький досвід: асиміляція, комплекси і сучасна політика 27:50 - Османська спадщина та унікальний кримський "плавильний котел" 29:56 - Скільки України в книзі Мікановського? (Від Харкова до Галичини) 32:00 - Прощання зі світом: кінець неймовірної еклектики вір та культур 39:00 - Чи мала Східна Європа шанс на створення єдиної ідентичності? 43:40 - Ефект кинутого каменя: де у майбутньому ми будемо шукати справжню Європу? Придбати книжку Якуба Мікановського "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель"

  3. Oct 26

    Степовий фронтир і запорожці: коли та як козаки стали потугою || За порогами

    Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії? У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів.  У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями.  Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

    Степовий фронтир і запорожці: коли та як козаки стали потугою || За порогами

  4. Oct 22

    Ми пропустили цю революцію? Чому СРСР ховав від нас 1848 рік. Україна — це Європа | Нащо читати

    Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно. Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну. 📌 Важливі моменти: 00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція 04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст? 06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено? 13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу 18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум 22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету 27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст. 33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії 36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей 37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво 40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)? 44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді 46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію 48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!) 51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство" 53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка. Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

  5. Oct 19

    Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами

    Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях? Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/ Важливі моменти: 00:00 Вступ 00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст. 00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі 01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного 02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами 05:59 Тюркський світ на Півдні України 09:19 Торгівля русів з Візантією 10:02 Правдиві факти про князя Святослава 12:40 Загибель Святослава на порогах 15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель 17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу 18:53 Сакральне значення Хортиці 21:29 Край за порогами у 12–13 ст. 24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль 26:45 Бродники: хто вони? 32:00 Союз руських князів і половців 34:40 Що у степу змінили монголи 36:00 Шовковий шлях на теренах України Команда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

    Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами

  6. 12/26/2025

    Зброя долі, довгий список і «хвора на ідеалізм» | Іван Франко: кохання без міфів

    У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.   Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь Наукова консультантка: НаталіяТихолоз Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь Експертка: Алла Швець Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк Саунддизайн: Віктор Мартинюк Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб Менеджер проєкту: Любомир Більо Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин   Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.    У подкасті прозвучали пісні: Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY «Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас    Джерелата література, використана при підготовці епізоду:  Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185. Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/  Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006. Грицак Ярослав. Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя. Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527. Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282. Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т. Т.48. Київ, 1986. Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203. Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199. Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025. Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.       Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.

    Зброя долі, довгий список і «хвора на ідеалізм» | Іван Франко: кохання без міфів

  7. 12/24/2025

    Святослав Шевчук про Різдво як спротив і свято непереможної надії | Крафтове Різдво

    Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

    Святослав Шевчук про Різдво як спротив і свято непереможної надії | Крафтове Різдво

  8. 12/21/2025

    Володимир Кравчук “Ти космос” про Різдво на Поділлі, у війську і в космосі | Крафтове Різдво

    Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос».  У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні.  А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині. Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.

    Володимир Кравчук “Ти космос” про Різдво на Поділлі, у війську і в космосі | Крафтове Різдво
See All (342)

5
out of 5
20 Ratings

About

Інтерв'ю про українську історію. Те, що не потрапило до шкільних підручників чи університетських курсів. Від палеоліту до сучасності.

Information

You Might Also Like