Радіо Перше

https://radiopershe.com

Podcast by https://radiopershe.com

  1. Маленький голос звичайного солдата. Михайло Фатєєв, Олексій Столяр, Олег Онещак

    HÁ 1 H

    Маленький голос звичайного солдата. Михайло Фатєєв, Олексій Столяр, Олег Онещак

    У театрі імені Леся Курбаса відбудеться показ вистави «Сам на сам». Це історія про шлях важкопораненого захисника, який намагається адаптуватися і до своєї травми, і до мирного життя. А на сцену в ролі акторів вийдуть поранені захисники. Автор п’єси – ветеран, боєць 103‑ї Львівської бригади ТрО та пацієнт центру UNBROKEN Михайло Фатєєв. П’єсу «Сам на сам» він написав цьогоріч під час реабілітації після кульового поранення у хребет. На основі власного досвіду Михайло дослідив внутрішній світ людини, яка пройшла крізь війну, втрати та важке поранення. Про шлях від написання п'єси до читки та врешті до вистави Про місток між військовими та цивільними: як і де їх налаштовувати Про не ховання обличчя при зустрічі з військовими Про переливання з однієї ролі в іншу Про готовність зустрічі з тією людиною, яка скаже “Я тебе туди не посилала” Про те як і кого військова драматургія “напрягає” Про одинокість, відвертість і неприємну правду Про вдячність, любов, смачних людей та Радіо UNBROKEN В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Михайло Фатєєв - військовослужбовець 103 бригади ТрО імені митрополита Шептицького, драматург, автор п'єси «Сам на сам», Олексій Столяр - командир саперної роти 48-ї інженерної бригади, актор вистави «Сам на сам» та Олег Онещак - режисер вистави «Сам на сам»

    45min
  2. Людмила Гончаренко. Роботи проти борщівника на Львівщині

    HÁ 2 H

    Людмила Гончаренко. Роботи проти борщівника на Львівщині

    Борщівник Сосновського потрапив в Україну в середині 1950-х років з Кавказу як кормова культура. Його почали вирощувати через велику врожайність, але з'ясувалося, що він робить молоко гірким, тому від експерименту відмовилися. На жаль, рослина вже встигла поширитися за межі експериментальних ділянок. А нині Борщівник Сосновського — це серйозний виклик для аграрного сектору області, що Україна вирішила боротись з ним разом із Польщею. Як боротимуться Україна та Польща з борщівником Чи винайдуть науковці “вакцину” проти борщівника, і хто буде займатись дослідженнями Мобільний додаток, який дозволить “здати” борщівник Як громади отримають роботів для винищувача борщівника В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Людмила Гончаренко - директор департаменту агропромислового розвитку ЛОВА

    25min
  3. Мовний патруль: як гарно привітати зі святом у час війни?

    HÁ 9 H

    Мовний патруль: як гарно привітати зі святом у час війни?

    сьогодні тема – трохи незвична, але вона виникла із запиту моїх друзів. Вони довго вагалися, як же правильно привітати колегу з ювілеєм. Колегу, у якої рік тому загинув на війні чоловік, а їй із дітьми навесні довелося переїхати у Львів із Києва, бо там через влучання ракети від їхнього дому лишилися тільки обгорілі руїни. Як же важко насправді підбирати слова в таких випадках. Привітання з днем народження під час війни – передусім про побажання миру і спокою, адже зараз це головне бажання кожного українця. Ось кілька прикладів. З днем народження, друже! Бажаю залишатися таким же людяним, щирим, добрим. Нехай на твоєму життєвому шляху зустрічаються тільки хороші люди, а зло обходить стороною. Нехай у твоєму оточенні будуть тільки найкращі, щоб разом відсвяткувати перемогу! Бажаю відзначити наступний день народження в мирній і вільній Україні! *** Вітаю з днем народження. Нехай твої дні будуть радісними і щасливими. Бажаю чітко бачити свій життєвий шлях навіть під час вимкнення світла, зігріватися любов'ю рідних під час вимкнень тепла, і зберігати спокій душі під час повітряних тривог. *** Надсилаю тобі привітання з днем народження і побажання мирного неба. Сьогодні – твій день і нехай він буде найщасливішим, незважаючи ні на що! *** Вітаю з днем народження. Бажаю, щоб війна в Україні скоріше скінчилася і ми знову зустрілися у вільній і мирній країні! Бажаю щоб ти знайшов(ла) душевний спокій і вірив(ла) в нашу перемогу! Мирного неба і тихого щастя! *** З днем народження і мирного неба! Нехай ніщо не затьмарить твоє свято! Бажаю міцного здоров'я, щасливого майбутнього без стресів і депресій! Нехай твій день народження стане початком нового мирного життя в нашій країні! Я ж зичу вам усім того, про що сказала: і мирного нема, і міцного здоров’я, і щоб усі сім’ї дочекалися рідних та об’єдналися. Ми варті всього найкращого.

    2min
  4. Мовний патруль: що означає слово «празник»?

    HÁ 9 H

    Мовний патруль: що означає слово «празник»?

    Сьогодні пропоную відійти від правил і наголосів, а зосередитися на ... празнику. Бо ця тема й народилася з нього: нещодавно у селі, де ми з донькою вже чотири роки мешкаємо, був празник – на ДмИтра (наголошують тут саме так!) Православні християни відзначають День святого Дмитра 26 жовтня. Це свято знаменує собою вшанування святого Дмитрія Солунського, який є покровителем воїнів і одним із найбільш шанованих святих. За народними уявленнями святий Дмитро вже приносить зиму. З цього дня свійських тварин уже не вигонять на пасовиська. Господарі розплачуються з пастухами, а ті святкують закінчення сезону. Закінчується й період сватання, адже скоро почнеться Пилипівка – піст, а з нею припиняються і весілля. Особливо шанується Дмитрівська субота перед днем пам'яті святого Димитрія, її ще називають в українській традиції родинною або дідовою суботою. Того дня справляють осінні поминки померлих родичів, панахидою в церкві та обідом вдома. Існує повір'я, що в ніч проти із суботи на цвинтарі можна побачити тіні померлих, як вони встають із гробів і розходяться по хатах своїх родичів. Моторошно? Як на мене, то воно трохи перегукується із Хеловіном - не української традиції, але схожої айдентики. То що ж означає слово «празник»? Воно прийшло в українську мову з церковнослов'янської і означало "порожній", тобто вільний від будь-якої роботи день. Тлумачний словник про нього каже так: ПРАЗНИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що свято. Ці слова часто варіюють у вживанні. Інколи в межах одного контексту можуть вживатися навіть обидва слова. Із празником пов'язані такі слова, як "попразник" (перший день після "празника"), "празний" (ледачий, марний), "празникувати" (нічого не робити). А ще від нього пішло московське «праздновать». А от нам уміло нав’язували десятиліттями, що в українській чи не все походить від російської. Тільки от правда інша. Та й навіть більш-менш освічена людина знає, що українська – давніша, багатша і повніша мова.

    3min
  5. Мовний патруль: листОпад чи листопАд?

    HÁ 9 H

    Мовний патруль: листОпад чи листопАд?

    Якщо ви уважно слухаєте мої програми, то вже знаєте, що сьогодні мова йтиме про останній місяць осені. У нашій мові слово "листопад" має два значення. Перше - одинадцятий місяць року, який триває ось зараз. Друге - природне явище, коли з дерев опадає листя. І в обох випадках наголос падає на останній склад: листопАд. Наша мова зберегла цей наголос історично. Слово "листопАд" утворилося складанням основ "лист" і "падати", де друга частина взяла на себе наголос, як це часто буває в складних словах. Наприклад: водоспАд, зорепАд, снігопАд. Усі ці слова мають однакову будову із "листопадом" і наголошуються однаково. Багрянець, листопадовий танець і останні листки у саду. Саме такою побачив пізню осінь український поет Вадим Крищенко. Я зичу вам затишного листопаду. І навіть, якщо у ньому буде самотньо, то нехай це буде тільки крапелька самотності, а після неї – теплі обійми і тихе щастя. Я щиро бажаю, щоб ми дочекалися усіх, хто сьогодні не з нами. Святкувати перемогу так хочеться з ними - тими, хто її виборює. Нехай це буде останній листопад порізно.

    3min
  6. Мовний патруль: застарілі професії, від яких походять прізвища

    HÁ 9 H

    Мовний патруль: застарілі професії, від яких походять прізвища

    Час нам із вами порозмовляти на навколомовні теми. Я обіцяла, що розповім про походження деяких прізвищ від застрарілих професій. Отож…. Часто можна зустріти людей на прізвище Бондар, Стельмах, Мірошник, але багато хто не може пояснити, що вони означають. Саме це і є застарілі слова, у цьому випадку – професії, як ми кажемо тепер, або ж рід занять, як казали колись. Бондар — ремісник, що виробляв дерев’яні ложки та відра, а ще - діжки. Стельмах — ремісник, що робив сани, вози, колеса. Мірошник — власник млина, або той, хто працював у млині. Гутник — склодув, майстер на виробництві скла. Тобто, як ви розумієте, усі ці слова — назва професій, яких уже немає, залишилися тільки поодинокі майстри, які можуть продемонструвати нам свої унікальні вміння. Слова, які вийшли з нашого вжитку і позначають явища з минулого, називаються історизмами. А от слова «гайник, ліцедій, тинькар, постригач» для нас також є незрозумілими, але на сьогодні ці професії залишилися, вони взяли собі за назву синонімічний аналог: лісник, актор, штукатур, перукар. Слова, що замінили синонімічною назвою, називаються архаїзмами. До речі, це вже не про прізвища, але хочу з вами поділитися. Нещодавно дізналася цікаве про комаху бабку. Це ота оката красуня з тонкИми крилами, що своїм зовнішнім виглядом нагадують вертоліт, і яку москалі називають стрекоза. Отож, передусім: вона – бабка, а не стрекоза. Далі. Самець бабки українською буде "бабич". Є ще й розмовні слова, якими називають бабок, - "дзиґа" і "вертуха". У деяких словниках ці слова трактують як діалектизми, але частіше позначають, як застарілі. Насправді точне походження слова бабка невідоме. Але, як каже етимологічний словник, ця українська назва могла утворитися від слова "баба" в значенні "відьма, чарівниця". Все тому, що раніше в народі неприємних чи дивних тварин та деяких комах вважали чарівниками. Я ж зичу вам доброго здоров’я і критичного, а не магічного мислення.

    3min

Sobre

Podcast by https://radiopershe.com