Радіо Перше

https://radiopershe.com

Podcast by https://radiopershe.com

  1. Володимир Корда. Першочергові природоохоронні заходи на 2026 рік

    18 小時前

    Володимир Корда. Першочергові природоохоронні заходи на 2026 рік

    До 31 жовтня Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА приймає пропозиції природоохоронних заходів, які фінансуватиме у 2026 році. Це один із пунктів Програми охорони навколишнього природного середовища Львівщини. Основні завдання Програми, згідно з якими формується Перелік природоохоронних заходів: - розвиток природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; - формування екологічної свідомості населення; - організація системи моніторингу довкілля; - зменшення обсягів скидання неочищених та недостатньо очищених стоків у водні об’єкти та поліпшення екологічного стану Дністра, Західного Бугу, Сяну, Дніпра та ін.; - налагодження екологічно безпечного збору, зберігання, утилізації, переробки та захоронення твердих побутових і промислових відходів; - охорона і раціональне використання земель; - охорона атмосферного повітря; - розвиток та поглиблення міжнародного співробітництва в природоохоронній сфері. В програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше Володимир Корда - директор Департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА

    24 分鐘
  2. Мовний патруль: як слова стають застарілими?

    1 天前

    Мовний патруль: як слова стають застарілими?

    Сьогодні поговорімо про те, як слова стають застарілими. Я часто кажу вам, що певні слова у словниках мають позначку «застаріле». Іноді це звичний плин часу, коли слово втрачає актуальність, але часто це – потуги совєтів, які всіляко збіднювали нашу мову і наближали її до московської. То ж сьогодні маю для вас трохи цікавих фактів і пояснень. Багато слів, звичних для нас, свого часу були неологізмами: наприклад, У 18 столітті рУдник – той, хто добуває руду в копальні і ридван — велика карета для подорожей, це – неологізми. Вони тільки з’явилися і означають нові поняття. У 19 столітті ці слова вже є загальновживаними. А от у 20 столітті вони стали історизмами, бо не існує ридвану, то навіщо слово для його називання? 🔸Засвоєння в мові нових слів і зникнення застарілих відбувається не відразу, а поступово і повільно, тому в словниковому складі мови завжди одночасно існують два шари лексики: активна і пасивна. ➡️ До активної лексики сучасної української мови належать загальноукраїнські слова, які ми постійно вживаємо: земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати, завтра, тут. ➡️ До пасивної лексики мови належать слова, які рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі слова і нові слова, які недавно виникли і ще не ввійшли до загальнолітературного вжитку, а також слова спеціального призначення: діалекти, професійна лексика тощо. Наступного разу розповім вам про застарілі слова, які означали колись рід занять певних людей, і від того й пішли прізвища багатьох із нас? Цікаво? Тоді до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ вже незабаром.

    2 分鐘
  3. Мовний патруль: «подружжя» — «супруги»: відмінності у сенсах

    1 天前

    Мовний патруль: «подружжя» — «супруги»: відмінності у сенсах

    Ми вкотре поговорімо про те, чому мова – важлива. Приналежність кожного слова певній мові - це ще й сенси, які в них вкладає кожен народ. І ось у цьому ключова відмінність і між мовами - українською та російською, і між народами – українцями та росіянами. Дуже легко це помітити на «сімейній» темі, ми про це вже згадували і раніше. То ж сьогодні продовжмо. Подружжя — Супруги – Подружжя (укр.) — ті, хто разом, як друзі. Це про близькість, спільність поглядів, взаєморозуміння і глибину. Саме такий сенс ми вкладаємо у це слово. – Супруги (рос.) — від «спрягати», «сопрягати», разом бути упряженими для роботи. Тобто партнерство, але чисто технічно. Адже удвох тягнути віз легше. Весілля — Свадьба – Весілля (укр.) — від «веселий», свято радості. – Свадьба (рос.) — від «свать», тобто домовленість між родами. Кохати — Любить – Кохати (укр.) — від «пестити, піклуватися, берегти». Це про ніжність і турботу. І це про суто особисті стосунки. Кохати не можна пору року чи книжку, навіть домашню тваринку неможливо кохати! – Любить (рос.) — від «любы» («приємний, милий»). Це радше приємність, симпатія, ніж глибоке почуття. Українці теж люблять. У нас є чудове слово любов, яке описує почуття поза коханням: люблю золоту осінь, люблю своїх бешкетних котів і собак, люблю свою роботу, адже в ній я можу залюбки ділитися своєю любов’ю до української мови. У нас так багато прекрасних слів! Не обмежуймо себе! І позбуваймося всього, що не наше, що мілке і поверхневе, бо українська - це про глибину, повагу до особистості, трепетність і любов до своєї землі.

    2 分鐘
  4. Мовний патруль: чому український «шлюб» кращий, ніж російський «брак»?

    1 天前

    Мовний патруль: чому український «шлюб» кращий, ніж російський «брак»?

    Сьогодні ми поговоримо про те, чому український «шлюб» кращий, ніж російський «брак»? Так, і жарти про те, що щось хороше браком не назвуть теж приймають А якщо серйозно, то продовжимо аналізувати відмінності між сенсами, які закладені у слова. МОВА — це те, що вирізняє нас з-поміж інших народів, наш національний ідентифікатор. Говоритимете російською — то з часом почнете думати (будувати логічні ланцюжки), як ті, що за поребриком. А якщо розмовлятимете українською — будете бачити світ іншими, «українськими» очима. Мова має значення, просто порівняймо. Отож… Шлюб — Брак – Шлюб (укр.) — походить від «злюб» (з’єднання за любов’ю) або «слюб» (обітниця), а також від польського ślub (обітниця). – Брак (рос.) — запозичене з нім. Brack — «недолік, зіпсоване». Дружина — Жена – Дружина (укр.) — від слова «друг», тобто «другий я». Тобто партнерка, рівна, опора. «Дружиною» ще називають справжнє військо — гарно звучить! – Жена (рос.) — «женщина», «жена», корінь gen – означає «народжувати», тобто передусім «та, що народжує». На рівні синтаксису: «жениться на ней» — підлеглість. Українська синтаксична конструкція: «одружитися з нею», що підкреслює рівність партнерів. І ось це більше, ніж лінгвістика — це код нашого світогляду. Мова — це не просто слова. Вона визначає, як ми бачимо світ. Мова змінює мислення. Здавалося б, дрібниці, але саме в словах заховані коди нашого світогляду. Від мови залежить, як ми думаємо, як будуємо стосунки, як бачимо світ. То ж бережімо нашу мову і дбаймо про свій світ.

    2 分鐘
  5. Мовний патруль: чому мова – це і про сенси?

    1 天前

    Мовний патруль: чому мова – це і про сенси?

    Сьогодні ми вкотре повернемося до болісної фрази «какая разніца». На жаль, зростає відсоток українців, які повертаються до російської мови після нетривалого переходу на українську. І з новою силою в суспільстві починає нуртувати думка, що «неважливо, якою мовою говорити, важливо ЩО». Проте вона дуже небезпечна і погодитися з нею це визнати неважливість саме української мови. Ми завжди зобов’язані пам’ятати, що мова, а саме звуки та артикуляція, — це важливий аспект смислового наповнення того, що ми хочемо сказати. І саме це впливає на формування характеру особистості і навіть народу. От, до прикладу, послухайте німецьку та італійську — відчуваєте різницю у милозвучності? Але ще цікавіше — спостерігати та аналізувати первинні смисли, запаковані в прості слова. То ж сьогодні на нашому мовно-хірургічному столі – російські слова та українські відповідники. Запасаємося скальпелями і розпочинаємо операцію 1. Лікар — Врач – Лікар (укр.) — від «лікувати», прямо пов’язане з процесом оздоровлення. – Врач (рос.) — від «врать» / «ворожить», первісно: «той, хто лікує заклинаннями». Українське слово підкреслює результат (лікування), російське — спосіб (замовляння). 2. Лікарня — Больница – Лікарня (укр.) — там, де лікують. – Больница (рос.) — там, де хворіють (болеют). І таких прикладів насправді багато. Досліджувати можна довго. Додам тільки наостанок, що: Мова (укр.) — це процес мовлення, донесення смислів через звуки. Язык (рос.) — має два значення: і як «мова» (тобто звукове оформлення думок), і як «язык» — орган у ротовій порожнині, який просто бере участь у цьому процесі. Тому війна з лексикою — це війна з ідентичністю. Мова має значення: якою мовою ми говоримо, такими і стаємо людьми. Пам’ятаймо це і розмовляймо українською.

    3 分鐘
  6. Мовний патруль: про мову, ментальність і фольклор

    1 天前

    Мовний патруль: про мову, ментальність і фольклор

    Сьогодні наша тема – не виключно мовна, але переплітається з мовою дуже тісно. Значна частина українців, які на початку повномасштабного вторгнення переходили на українську мову, повертаються не тільки до рідних міст, а й до звичної російської. Їм так простіше. І в цьому криється велика небезпека: втрати цих громадян, як українців, адже мова - це ідентичність, і поглиблення та посилення неукраїнської ментальності, яка прошита в російській мові. Ми інакші, наша мова інакша, сенси в словах інакші. І мені власне тут дуже відгукують думки Віталія Портникова про різницю між українцями та росіянами в ментальності і фольклорі. Ось що він каже: «Для українця найвищий авторитет має сім’я, для росіянина — цар. Українці не сприймають життя як низку обставин — «вот так получилось». Ні, вони самі вирішують, як має бути. Тому українці — народ набагато більш мобільний, ніж росіяни, які не хочуть нічого змінювати. Не тому, що вони такі патріоти, а тому, що їхня головна казка розповідає, що треба сидіти на печі і якщо що — то й піч сама поїде. А вона не їде… Це не випадковий фольклор, в українців такої казки нема. Уявіть собі українську казку про те, як Омельян сидів на печі і потім на печі кудись мандрував. Ні, українець мандрує сам. Ми уявляємо цей образ відразу з якоюсь там торбинкою за плечима, а не на печі. Українці набагато більш вперті у своїх стосунках з державою і взагалі з дійсністю. Їх дуже важко переконувати. Росіянина переконати легше — не емоціями, а доказом сили. Росіянин може змінити думку, якщо зустрічається з силою, українець — ні. Українця не потрібно переконувати, що таке добро, а що таке зло. У росіянина такого розуміння немає. Справедливість — це те, що встановить держава: як вона скаже, так і буде справедливо.” Ми ж – інші. І я обіцяю в наступних програмах навести вам переконливі докази цих слів. А на цьому сьогодні все. Будьмо мудрими і борімося до перемоги.

    3 分鐘

簡介

Podcast by https://radiopershe.com