Jazz-Легенда на Radio Jazz

Унікальні історії та твори великих музикантів

  1. 3H AGO

    Біллі Холідей (17.11.2025)

    Коли ця розкішна леді входила до бару престижного нью-йоркського театру Апполо, люди, які не знали її, не могли уявити, що тільки за перші 14 років дитинства вона пережила більше, ніж кожен з них за все життя: кричущу бідність, зґвалтування, голод, катування, ув’язнення. Вона йшла по Апполо, як справжня королева, і ніхто не бачив у її очах біль через коханих чоловіків, які зрадили її талант і життя - хто наркотиками, хто побиттям та приниженням, хто банальним обкраданням. Їй дозволяли входити у бар Апполо зі своїм улюбленим псом боксером Максом і ніхто жодного слова не міг сказати проти. Але мало хто міг уявити, що ця, на перший погляд справжня аристократка, колись змушена була їздити тільки у вантажному ліфті, заходити у концертні зали та готелі тільки через службовий хід і не мала права зупинятися у готелях чи навіть користуватися одним туалетом із білими дамами. Ніхто із відвідувачів Апполо не знав, чому в її волоссі завжди біла гортензія, але всі милувалися її загадковістю. І коли вона піднімалася на сцену і починала співати - всі замовкали і слухали. Слухали, як вона майстерно будь-яку легковажну пісеньку перетворювала на шедевр - стільки глибини, чуттєвості та сенсу було в кожній її ноті. На момент її смерті в неї була одна автобіографія, десятки років самознищення, сотні записів, тисячі концертів і… 70 центів на банківському рахунку. «Я завжди повертаюся, – сказала вона колись про себе, – але ніхто не говорить, де я була». Батьки назвали її Елеонора Фаген, шанувальники - Леді Дей, або Леді Гортензія… А ми називаємо її - Легендарна Біллі Холідей.

    4 min
  2. 1D AGO

    Артуро Сандовал (16.11.2025)

    В його очах - вічне сяйво кубинського сонця. Воно зігріває і радіє всім, але всю свою красу і тепло відкриває тільки обраним. І він став обраним. З 13 років він грав у сільському бенді, а у 16 увійшов до складу кубинського Національного оркестру всіх зірок. Вже тоді він зрозумів, що його сонцю тісно в рамках одного жанру, одного оркестру та однієї країни. І далі почалася історія, яка стала фільмом «За любов чи за країну». Відповідь він знайшов у музиці. Заради музики він одного разу пробрався на корабель для зустрічі із своїм кумиром Дізі Гілеспі і показав йому всю красу музичної Куби. Заради музики він переїхав до Штатів. Заради музики він попросив провести його за лаштунки Большого Театра, щоб отримати один-єдиний урок від соліста оркестру, відомого трубача Тимофія Докшицера. Заради музики він часто повертається до класики і залюбки виконує Рейнгольда Глієра, або концерт для труби Олександра Арутяняна. Заради музики він сам пише класичні твори для труби і постійно вчиться у майстрів. Заради музики він грав не тільки із з Френком Сінатрою, та сотнею джазових зірок, а і з Барбарою Стрейзанд, Глорією Естефан і Алішою Кіс. Він зігрів під кубинським сонцем десятки саундтреків до кінострічок, а найголовніше - він наповнив своїм щирим, теплим і таким безтурботним сонцем джаз. Батьки назвали його Артуро. А ми називаємо його Легендарний Артуро Сандовал.

    4 min
  3. 2D AGO

    Фредді Хаббард (15.11.2025)

    У двадцять років він умів вже все. Він був готовий підкорити світ. В Індіанаполісі його таланту було тісно. І він прямує до джазової меки того часу Нью Йорка. Нескінченні вечірки та джем-сейшени, й звісно алкомарафони лише загартували його талант і працелюбність. Свій інструмент він не сприймав як трубу. Він хотів грати на трубі, як на саксофоні, з такою швидкістю, яскравістю, пристрастю та талантом, яка була лише у геніїв бі-бопу. А всі генії були поруч. Такого конкурента не міг не помітити його кумир Майлз Девіс. Але Девіс вчинив шляхетно. Він буквально взяв 22-річного хлопця за руку і привів на студію Blue Note, де з ним миттєво підписали контракт. Його дискографія вражає сольними роботами й численними сайд проєктами. Але він ніколи не зупинявся на досягнутому. Майже в дев'яносто його зупинила травма, яку він отримав під час концерту, коли недостатньо розігрівся. Він пошкодив губу, яка так ніколи й не зажила. Тоді замість швидкості та технічності він обрав глибину, ліричність і ніжність. Він знову з легкістю досягнув незбагненної висоти. В останні роки йому допомагав Jazz Foundation of America. Вони сплачували його рахунки за лікування та майно і після смерті весь свій спадок він заповів саме їм. Батьки назвали його. Фредерик Дівейн Хаббард. А ми називаємо його легендарний Фредді Хаббард.

    4 min
  4. 3D AGO

    Сара Воен (14.11.2025)

    Інколи слава звучить, як дзвін монет. Але так само звучать і 10 доларів, якщо тобі дають їх дрібними монетами. Цей звук інколи чули її батьки, які мешкали у Нью-Арку, Штат Нью Джерсі. Батько заробляв ці монетки столярними роботами, а мати була прачкою. Рятувала їх лише церква, в яку змалечку ходила і наша героїня. Вже в 7 років вона почала співати у церковному хорі і брати уроки фортепіано. Вона подавала надії, але звук і можливості цього інструменту її не влаштовував. З фортепіано - з його фіксованим кроком і строгим дотриманням інтервалів - просто не виходило видобувати мікротони, нюанси, які незабаром стали візитною карткою її вокального стилю. Її вабив звук саксофону Лестера Янга. І її талант та діапазон у три октави впевнено могли відтворити всі фарби звуку. Однак у церковному хорі ті фарби були мало кому потрібні, а от у джазових оркестрах на неї одразу звернули увагу. Звернули на неї увагу і на конкурсі молодих артистів у гарлемському Апполо. Вона перемогла і отримала: 10 доларів та традиційне «ми вам зателефонуємо». На дзвінок вона чекала рік. І ось цей день настав. Їй подзвонили і….. запропонували виступити на розігріві в самої Елли Фіцжеральд! Кажуть, що вона опинилася у потрібний час у потрібному місці, але тільки справжній талант ніколи не втратить такого шансу. Вона не втратила. Часто подейкують, що для Елли Фіцджеральд спів був радістю, для Біллі Холідей – можливістю втопити горе, а для неї – це була нірвана. Вона часто нехтувала словесним змістом пісні, просто перетворюючи свій голос на ще один інструмент в оркестрі. За вільну та ексцентричну поведінку на сцені її називали Сессі (Нахаба). За те, що не лізла у кішеню за словом, колеги називали її Моряком. Критики називали її Божественною та Королевою бі-бопу… А ми називаємо її - Легендарна Сара Воен.

    4 min
  5. 4D AGO

    Дейв Брубек (13.11.2025)

    З чотирьох років він навчався грі на фортепіано (перші уроки отримав від матері), з дев'яти - на віолончелі. У 13 років почав виступати в публічних концертах… Між тим наш герой міг би стати прекрасним ковбоєм, бо все, що з ним відбувалося у дитинстві - відбувалося на каліфорнійському ранчо. Він носив воду, доїв корів, доглядав худобу, кидав лассо, не хотів читати ноти з листа, але мав абсолютний слух і, лише почувши, міг зіграти будь-який твір. Він мав продовжити справу батька і був готовий успадкувати ранчо, - тому поступив у ветеринарну академію. Але там він зустрів професора, який просто попросив його перевестися на музичне відділення і не витрачати професорські нерви та час даремно. От тут і почався джаз: в училищі він зустрів кохання і найкращих музикантів, які подарували світу новий джазовий ритм. Диплом йому, до речі, видали під «чесне слово» ніколи не викладати музику. Ну хто ж тоді знав, що окрім того, що він стане одним із найкращих піаністів та композиторів свого покоління, він напише ораторію, музику для меси, два балети та чотири кантати. Кантату «Ворота Справедливості» (про долю афроамериканців і євреїв в Америці) і кантату «Занепала Істина» він грав для восьми президентів США: від Кеннеді до Клінтона. Його діти стали джазменами. Він отримав всі мислимі і немислимі нагороди в галузі музичного мистецтва і культури в США та в багатьох інших країнах світу. Абсолютно заслужено. Можливо Америка втратила класного ковбоя, проте світ точно отримав класного джазмена. Батьки назвали його Девід Уорен… А ми називаємо його - Легендарний Дейв Брубек.

    4 min
  6. 5D AGO

    Бетті Картер (12.11.2025)

    Перш за все, її не влаштовували традиції! Її Батько керував церковним хором в Детройті, і перспектива для маленької дівчинки з великої родини була очевидною. Вона елегантно зробила ручкою своїй побожній родині і одноосібно вирішила, що музику треба вчити не в церкві, а в консерваторії. Це дало їй можливість зламати ще одну традицію: жінка на сцені може бути не тільки співачкою, а і композитором та аранжувальницею. Вона стала б всесвітньо відомою ще у свої двадцять років, але вона знову ламала традиції і співала джазові стандарти так, як чула і хотіла тільки вона. Саме тому на неї свого часу звернули увагу Майлз Девіс, Дізі Гілеспі та Телоніус Монк. До неї одразу ставилися як до профі. Попереду були безкінечні гастролі, виступи, джем-сейшени, обожнювання фанатів і визнання у всьому світі. Але і тут вона ламає традиції і... на декілька років відмовляється від кар’єри, щоб бути поруч із маленькими дітьми. Вона добре пам’ятала, як складно пробитися молодим і як треба прогинатися перед продюсерами, щоб отримати контракт чи записати свій альбом. І тут вона знову все поламала, просто створивши свою власну студію звукозапису, де записувала свої альбоми і відкривала світу нові імена. А ще вона створила «школу» (саме так називали музиканти можливість працювати в її тріо). Вона могла записуватися з найкращими біг бендами, але і тут зламала традицію, віддавши перевагу камерному формату. Батьки Назвали її Лілі Мей Джонс, Біллі Холідей називала її Бетті Бібоп… А ми називаємо її - Легендарна Бетті Картер.

    4 min
  7. 6D AGO

    Маркус Міллер (11.11.2025)

    ✅ Він не може займатися лише однією справою. Йому здається, що якщо він зосередиться на чомусь одному́, то все стане занадто складним. Тому він одночасно може писати музику для кіно, вчити сина грати у бейсбол, продюсувати чийсь альбом, вигадувати новий кавер або знову і знову шукати найкращий звук свого інструмента. І довго грати на одному інструменті він теж не може Це може бути і рояль, і блок-флейта, як у дитинстві, чи кларнет, як у юності, чи його улюблений бас, а може – саксофон, а може – бас-кларнет. І грати в одному стилі він теж не може: зранку фанк, в обід – ф’южн, увечері – R&B, а вночі – соул. І він не може просто грати в одному клубі фанк чи диско на своїй бас-гітарі, своїм особливим звуком, він знає ноти і швидко на слух підбирає будь-які мелодії, тому в ролі сесійного музиканта грає на телевізійному шоу Saturday Night Live і допомагає у концертах і в студії Лютеру Вандроссу, Гроверу Вашингтону-молодшому, Роберті Флекк, Девіду Санборну, Стіву Геду. Йому страшенно подобається робити декілька справ одночасно, і він постійно прагне ще і ще роботи. Він пише музику для Девіда Санборна і Майлза Девіса, не забуваючи регулярно отримувати Ґреммі та за власні сольні роботи, але і цього́ замало. І він береться за кіно. Тому що в кіно він може писати музику в різних жанрах, не обмежуючи себе нічим, крім дедлайнів. Але і цього замало. Концерти, турне і фестивалі, а між ними – нескінченні переїзди й перельоти – і тут йому шкода часу і власного життя, саме в дорозі він пише нову музику. Його звичайний день удома – це студія, хатні справи, студія, час із дíтьми, студія, час із дружиною і знову студія. І в цьому житті завжди є радість і безліч ідей. Які для нього всюди. У Бетховені, якого слухає його син, або у Хіп-хопі, який слухають його донечки. І він обов’язково здивує нас завтра, тому що не збирається зупинятися. ℹ Батьки назвали його Вільям Генрі Маркус, а ми називаємо його легендарний Маркус Міллер.

    4 min
  8. NOV 10

    Луї Армстронг (10.11.2025)

    Його Wonderful World почався з поля битви. Саме так називався район у Новому Орлеані, в якому - чи то в 1901-му, чи то в 1900-му році - народився майбутній король джазу. Родина була настільки бідною, що мама просто не змогла зареєструвати народження сина вчасно. Наш герой вибрав для себе дату народження сам : 4 липня – День Незалежності Америки. Він почав виступати у 6 років і не припиняв концертної діяльності до самої смерті. У перший свій оркестр ( та й, зрештою, у великий джаз) він потрапив через постріл із пістолета. Його забрали в дитячу колонію і там у нього нарешті з’явився час серйозно займатися музикою. Він почав з тамбурину, потім швидко опанував альтгорн та корнет. Це була єдина освіта, яку він здобув за життя. Попереду були Чікаго, Нью-Йорк і весь світ. Попереду були безліч оркестрів, концертів, записів і зйомок у кіно. Попереду були три дружини і бездітність. Попереду були проблеми з губним апаратом та пальцями, - він майже перестав грати і більше співав. Попереду була операція на зв’язках, яка закінчилася нічим, і його фірмовий хриплуватий голос залишився з нами назавжди. На його честь назвуть сигари і навіть гітару. Він все життя носив на шиї зірку Давида в пам’ять про родину литовських євреїв, яка ставилася до нього як до рідного сина. А плакав він лише один раз, коли померла мама. У його чудесному світі буде все - від друзів простих музикантів до друзів з королівських родин... Його називали по-різному: Гейтмаут, Диппермаут, Диппер, Попс, Сачмо… А ми називаємо його - Великий Луї Армстронг.

    4 min

About

Унікальні історії та твори великих музикантів

More From Radio Jazz Ukraine